Чи все варто діджиталізувати? Межі й можливості електронної участі в місцевому самоврядуванні – нова аналітична записка
Цифрові інструменти участі міцно входять у життя українських громад. Однак чи завжди онлайн-формати є ефективними? І коли без традиційних офлайн-зустрічей не обійтися?
На порталі «Децентралізація» – нова аналітична записка, підготовлена в межах міжнародного проєкту BRIDGE (Building Resilient Innovations in Democracy, Governance and Excellence). Її автори – Андрій Дарковіч, дослідник KSE Institute, аспірант політичних наук, та Дмитро Хуткий, керівник Українського центру Тартуського університету, науковий керівник проєкту в UTARTU – пропонують чіткі орієнтири для органів місцевого самоврядування, громадських організацій та міжнародних донорів.
Проєкт BRIDGE реалізується консорціумом провідних інституцій: Київська школа економіки (KSE), Еразмуський університет Роттердама (Нідерланди), Технічний університет Берліна (Німеччина), Університет Тарту (Естонія) та Центр розвитку інновацій (Україна). Фінансування здійснюється Європейським Союзом у рамках програми «Горизонт Європа».
Що розглядають автори?
Аналітична записка дає відповіді на три ключові питання, з якими щодня стикаються фахівці з місцевого розвитку:
- Коли слід використовувати цифрову участь?
- Коли краще віддати перевагу офлайн-взаємодії?
- Як ефективно поєднувати офлайн- та онлайн-формати?
Основні висновки
Цифрова участь є найбільш ефективною, коли йдеться про інклюзивність, масштаб, швидкість, прозорість, аналіз даних та постійне залучення громадян.
Натомість офлайн-формати залишаються незамінними там, де потрібно будувати довіру, забезпечувати легітимність, поглиблювати деліберацію та досягати консенсусу в умовах розбіжностей.
Найбільш надійним підходом є гібридні моделі, що стратегічно поєднують цифрові та аналогові методи. Автори наводять приклади успішних кейсів з Тайваню (vTaiwan), Барселони (Decidim) та Мадрида (Consul).
10 настанов для політики
Для тих, хто впроваджує інструменти участі в громадах, автори підготували практичні рекомендації:
Цілеспрямоване визначення пріоритетів – цифрові інструменти для масштабу та інклюзивності, офлайн – для довіри та консенсусу.
Спільне створення за участю багатьох зацікавлених сторін – влада, ОГС, міжнародні партнери мають розробляти ініціативи разом.
Інтеграція, а не дублювання – результати офлайн-діяльності мають потрапляти на цифрові платформи, і навпаки.
Доступність та інклюзивність – кілька точок входу (онлайн, SMS, очні зустрічі, друковані форми) для всіх груп населення.
Ідентифікація та кібербезпека – баланс між надійною аутентифікацією та зручністю користувача.
Прозорість та зворотний зв’язок – публікація всіх вхідних даних і демонстрація впливу на рішення.
Експериментальний підхід – готовність вчитися на помилках і переглядати дизайн процесів.
Розвиток потенціалу – інвестиції в цифрову грамотність та навички фасилітації.
Підвищення обізнаності – широкі комунікаційні кампанії (онлайн + візуальне промо в ЦНАПах).
Інституційне зобов’язання – політична воля діяти за пропозиціями громад, а не обмежуватися символічними заходами.
Завантажити аналітичну записку можна ТУТ
Цей матеріал підготовлено в межах проєкту BRIDGE за фінансування Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно авторам і не обов’язково відображають позицію ЄС.
Джерело інформації - https://decentralization.ua/news/20595
