Потенціал регіонів України у смарт-розвитку: результати всеукраїнського дослідження
У Києві відбулася презентація результатів всеукраїнського дослідження «Роль місцевого самоврядування у відновленні економіки України: потенціал регіонів і смарт-розвиток». Експерти представили аналіз стану та перспектив розвитку українських міст у контексті концепції «smart city».
Дослідження, проведене Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана спільно з дослідницькою компанією Active Group.
Методологія дослідження:
Опитування: онлайн-опитування (метод CAWI) серед представників органів місцевого самоврядування 111 українських міст (за винятком тимчасово окупованих територій). Вибірка охопила міста різних розмірів – від малих громад до міст-мільйонників.
Якісний компонент: три глибинні інтерв’ю з представниками ОМС для пояснення ключових тенденцій.
Період проведення: червень 2025 року.
Ключові висновки дослідження
1. Економічні пріоритети міст: від традиційних секторів до технологій
Сьогодення: основа функціонування більшості міст – виробництво, торгівля та сільське господарство. Сектор інформаційних технологій (ІТ) наразі розвинений лише у 11% міст.
Майбутнє: після війни найперспективнішими секторами місцеве самоврядування вважає агропромисловий комплекс (51%), туризм (50%, зокрема зелений) і технологічний напрям (~20%). Зростає також роль логістики, транспорту та будівництва.
Переваги для розвитку: головною перевагою респонденти називають вигідне географічне розташування (особливо для західних регіонів), наявність виробничої бази та людських ресурсів. 91% представників ОМС вважають перспективним розвиток крафтового виробництва.
2. Стан смарт-трансформації: є поступ, але бракує системності
Впроваджені компоненти: найпоширенішими елементами «розумного міста» вже є цифрові послуги для громадян (понад 50%), системи відеоспостереження, зарядні станції для електротранспорту, електронні квитки та смарт-освітлення.
Плани на майбутнє: у пріоритетах – розвиток енергоефективних будівель, систем сортування та управління відходами, а також подальша розбудова цифрових сервісів для громадян.
Стратегічний підхід: лише 27% міст мають окрему стратегію розвитку смарт-міста, ще 22,5% працюють над її створенням. Наразі переважають фрагментарні ініціативи в межах діджиталізації або програм смарт-спеціалізації, однак цілісної концепції, що поєднує технології, екологію та соціальну сферу, поки що бракує.
Бюджетування: більшість міст виділяє на смарт-ініціативи лише 1–2% бюджету, оскільки ці витрати часто «розчинені» в інших програмах (транспорт, енергетика тощо).
3. Діджиталізація, «зелений» та соціальний розвиток: активність є, але нерівномірна
Діджиталізація: 59% міст активно впроваджують ініціативи цифровізації, ще 31,5% працюють над цим. Найчастіше це електронні черги, петиції, цифрові канали зв’язку з комунальними службами. Використання штучного інтелекту поки що залишається рідкістю – лише 10,8% міст.
«Зелений» розвиток: 66% міст реалізують «зелені» ініціативи, переважно в напрямках озеленення, сортування та підготовки до переробки відходів.
Соціальні ініціативи: 84% міст беруть участь у соціальних проєктах, зокрема у програмах адаптації людей з інвалідністю.
Електронне врядування: здебільшого обмежується окремими сервісами. Бракує інтегрованих цифрових платформ, відкритих даних та інструментів онлайн-консультацій.
4. Участь громади та співпраця: потенціал розкритий не повністю
Громадський бюджет: 71% респондентів підтвердили наявність такої форми участі, що дозволило реалізувати десятки проєктів у сфері благоустрою, культури та дозвілля. Зараз часто пріоритет віддається ініціативам, пов’язаним із воєнною тематикою.
Співпраця з університетами: лише 44% ОМС залучають заклади вищої освіти до розвитку міста, і лише 17% мали спільні проєкти саме у сфері смарт-розвитку (наприклад, ІТ-кластери, консультаційні центри). Найпоширеніша форма взаємодії – виконання науково-дослідних робіт на договірній основі.
Співпраця з бізнесом: 54% ОМС підтверджують таку співпрацю, але вона здебільшого зводиться до участі бізнесу в дорадчих органах. Спільних масштабних проєктів у сфері смарт-розвитку не мають 64% міст – виняток становлять міста з великими підприємствами.
Головні перешкоди на шляху до смарт-розвитку:
- Брак фінансування (70,3%).
- Відсутність кваліфікованих фахівців.
- Недостатня технічна інфраструктура.
Відсутність стимулів з боку місцевої влади, бюрократія, низька зацікавленість населення.
Дослідження засвідчило, що українські міста активно, але фрагментарно рухаються шляхом смарт-трансформації. Існує нагальна потреба у переході від окремих ініціатив до цілісних стратегій смарт-розвитку, які поєднують цифровізацію, «зелену» економіку, соціальну інклюзію та ефективне управління.
Ключовим фактором успіху є подолання ізольованості між органами влади, бізнесом, наукою та громадськістю. Формування ефективної екосистеми співпраці дозволить об’єднати ресурси, знання та ініціативи для якісного відновлення й сталого розвитку регіонів України.
Спікери презентації дослідження:
- Олександр Позній, директор дослідницької компанії «Актив-Груп»;
- Ірина Каленюк, доктор економічних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту економічного розвитку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана;
- Людмила Цимбал, доктор економічних наук, професор кафедри міжнародної економіки КНЕУ;
- Ірина Унінець, доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії КНЕУ;
Сергій Павловський, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри здоров’я людини Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, директор КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста».
Відеозапис пресконференції "Роль місцевого самоврядування у відновленні економіки України: потенціал регіонів і смарт розвиток".
джерело інформації – https://association.kharkov.ua/aktyalne/novyny/3421-potentsial-rehioniv-ukrainy-u-smart-rozvytku-rezultaty-vseukrainskoho-doslidzhennia
