Нова державна геоінформаційна система – реєстр територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами
Вибухонебезпечними предметами забруднено значну частину території України, однак чітке розташування таких територій та їхні межі офіційно не визначені. Це є суттєвою перешкодою для ефективного управління земельними ресурсами постраждалими громадами.
Тож актуальним завданням є створення на основі сучасних геоінформаційних систем «реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами», який дозволить ідентифікувати постраждалі території, цифровізувати процеси та вирішити ряд інших юридичних задач.
У консультації експертів Програми USAID DOBRE розглянуті питання створення «реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами» як державної геоінформаційної системи, сутність геоінформаційних систем, а також її роль та значення розроблюваного реєстру зокрема для оподаткування платою за землю.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України» №3563-IX від 06.02.2024 року, на Кабінет Міністрів України покладено здійснення заходів пов’язаних зі створенням реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами та приведення програмного забезпечення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у відповідність до Закону №3563-IX.
В консультації розглянуті питання:
1. "Реєстр територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами» та сучасний стан розмінування.
Попри значні досягнення у сфері картографії розмінування, існують виклики, які стоять перед українськими держорганами та громадськістю. Передовсім, це необхідність подальшого розвитку технологій для більш точного виявлення та класифікації замінованих об'єктів. Також важливо забезпечити ефективну співпрацю між владними органами, операторами з гуманітарного розмінування, волонтерськими командами та міжнародними партнерами.
Важливим фактором впливу такої карти є те, що знання про заміновані території ставить перед суспільством завдання соціальної відповідальності. Мапа розмінування сприяє формуванню свідомості про ризики та підвищує громадський тиск на владу для активізації процесів розмінування. Ці дані відображають розмір проблеми та виокремлюють основні зони, що потребують негайного втручання. Така деталізація стає необхідною для точного розподілу ресурсів та ефективного впровадження заходів із розмінування.
На Рисунку 1 представлено інтерактивну мапу територій, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами. На цій мапі відображуються місця, на яких вже виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, та ступінь загрози від них згідно з наявної у ДСНС інформації (похибка локалізації становить до 30 м).
Рисунок 1. Інтерактивна мапа територій, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами
Сервіс протимінної діяльності розробив власну шкалу для визначення скупчень вибухонебезпечних предметів. Ця шкала починається від 0 до 484, що означає те, що об'єкт може мати від 0 до 484 небезпечних зон. Інтенсивність червоного забарвлення на карті виділяє потенційно небезпечні зони та забруднені території мінами. Інтенсивність жовтого кольору відображає можливе розміщення замінованих територій.
Попри те, що дана мапа є досить популярною та використовується громадськістю, вона недостатньо точна та інформативна.
Наприклад, сьогодні Україна стикнулась з унікальною проблемою «нашарування» територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами. Виникає необхідність зазначення не лише умовних площ, а й поверхів будівель, підземних споруд тощо.
Для обліку небезпечних та потенційно небезпечних території, а також поліпшення ходу розмінування на державному рівні, було прийнято Закон №3563-ІХ.
Відповідно до Закону №3563-IX, буде розроблено реєстр територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, який створюється з метою збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту відомостей про землі, забруднені вибухонебезпечними предметами, та землі, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Реєстр територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами – це геоінформаційна система, що перебуває в державній власності.
До реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, вносяться відомості про землі (у тому числі земельні ділянки), забруднені вибухонебезпечними предметами, та землі, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, документи, що стали підставою для внесення зазначених відомостей, розташовані на цих землях водні об’єкти, об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), а також інші відомості, визначені порядком ведення цього реєстру.
Реєстр територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, створюється за рішенням Кабінету Міністрів України.
Держателем, адміністратором реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, є центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Функції технічного адміністратора реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, виконує юридична особа публічного права – бюджетна установа «Центр гуманітарного розмінування», утворена за рішенням Кабінету Міністрів України.
Реєстр територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, функціонує відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри» №1907-IX від 18.11.2021 року.
Порядок ведення, адміністрування, користування відомостями реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, визначається Кабінетом Міністрів України.
Зазначений реєстр має стати не просто мапою замінованих територій, а поєднати у собі:
- відомості щодо мінування/розмінування (звіти, дані поліцейських розслідувань, повідомлення про виявлені вибухонебезпечні предмети);
- кадастрові дані;
- інформацію про власників/користувачів даних територій тощо.
Створення реєстру – важливий крок у сфері гуманітарного розмінування. Його запуск дозволить автоматизувати та прискорити цілу низку процесів. Наприклад, за допомоги реєстру буде можливість відстежувати стан розмінування територій практично в реальному часі та ефективно планувати подальшу роботу з розмінування. Фермери – отримувати витяги про статус своїх земель: забруднені вони чи очищені. Місцева влада – контролювати стан сільськогосподарських земель, щодо яких вона ухвалила рішення про місцеві податкові пільги на підставі висновків про забруднення територій. Інформація, що міститиметься в реєстрі буде важливою для інвесторів та для реалізації проектів з відновлення України.
Наповнюватиметься реєстр інформацією з різних джерел, наприклад:
- Центр гуманітарного розмінування вноситиме дані про результати проведення нетехнічного обстеження земель чи про операторів протимінної діяльності;
- держоргани, підрозділи яких розміновують території – інформацію про обстеження та очищення земель;
- місцева влада – відомості про обстеження ділянок, через забруднення яких власникам надали місцеві податкові пільги.
До реєстру можна буде вносити інформацію про результати обстеження, зокрема, за допомоги супутникових знімків, засобів сканування та ін. До нього буде включена вся територія, що зазнала впливу бойових дій. Обстежена територія, на якій не виявлено чи знешкоджено вибухонебезпечні предмети, виключатиметься з реєстру.
2. Поняття та місце геоінформаційних систем.
Реєстр територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами визначається як геоінформаційна система.
Відповідно до Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» №554-IX від 13.04.2020 року, «геоінформаційна система – інформаційна система, призначена для провадження діяльності з геопросторовими даними та метаданими».
Інакше кажучи, геоінформаційні системи – це інформаційні системи, призначені для збирання, зберігання, аналізу та візуалізації (видачі) просторових даних. Геоінформаційні системи базуються на кількох основних компонентах: просторова інформація, класифікація даних, система управління базами даних та аналітичний апарат.
Основним компонентом будь-якої просторової інформації є дані про положення кожної точки контуру об'єкта на місцевості (метрика об'єктів). При цьому, ряд об’єктів має спільні та відмінні характеристики та параметри, що робить їх унікальними.
ГІС допомагає інтегрувати дані з різних джерел, таких як карти розмінування, звіти про виявлені вибухонебезпечні предмети, дані про надзвичайні ситуації, супутникові зображення, кадастрові карти тощо, проводити аналіз та моделювання для визначення закономірностей розташування вибухонебезпечних предметів, оцінки ризиків для людей та довкілля, моніторингу прогресу розмінування.
3. Механізм дії ГІС
Геопросторові дані збираються з різних джерел, таких як супутникові зображення, польові обстеження, звернення громадськості, звіти ДСНС тощо. Зібрані дані заносяться до ГІС за допомогою програмного забезпечення. ГІС зберігає геопросторові дані у спеціальних базах даних, які оптимізовані для роботи з географічною інформацією. ГІС надає широкий спектр інструментів для аналізу геопросторових даних:
- просторовий аналіз (наприклад, визначення відстаней, площ, перетинів);
- статистичний аналіз (наприклад, пошук закономірностей, розрахунок ризиків);
- моделювання (наприклад, прогнозування поширення забруднення).
Широкої популярності набули ГІС в галузях містобудування, сільського, лісового та водного господарств, природно-заповідного фонду. Вдалим прикладом ГІС є Державний земельний кадастр, містобудівні кадастри, Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України тощо.
4. Зв’язок із податковим законодавством
6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року №3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».
Законом №3050 Податковий кодекс України доповнено новою статтею 283 прим.1 «Особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами».
Відповідно до п. 283 прим. 1.1 ст. 283 прим. 1 ПКУ підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п.п. 283. 1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ є дані Державного земельного кадастру.
Земельний податок за земельні ділянки, визначені п.п. 283. 1.9 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, не нараховується за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами.
Період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Нарахування земельного податку за земельні ділянки, визначені п.п. 283. 1.9 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, відновлюється починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Нормами п. 283 прим. 1.3 ст. 283 прим. 1 ПКУ передбачено, що підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п. 283.2 ст. 283 ПКУ у частині земельних ділянок, непридатних для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 ПКУ.
Процедура та порядок віднесення земельної ділянки до забрудненої або встановлення загрози потенційного забруднення вибухонебезпечними предметами є багатоетапною та складною. Враховуючи стрімкі зміни забрудненості території України вибухонебезпечними предметами, висока ймовірність втрати актуальності отримання відомостей про забруднення земель.
Відповідно до Закону 3563-IX, земельні ділянки, щодо яких сільськими, селищними, міськими радами або військовими чи військово-цивільними адміністраціями (на територіях, на яких відповідні сільські, селищні, міські ради тимчасово не здійснюють свої повноваження) прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у зв’язку з визнанням таких земельних ділянок непридатними для використання через потенційну загрозу їх забруднення вибухонебезпечними предметами, обстежуються з метою виявлення фактів їх використання (невикористання) за цільовим призначенням.
Обстеження земельних ділянок, проводиться державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, або державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, що набули встановлених законом повноважень зі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відомості про проведення обстеження земельних ділянок вносяться до реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами.
Документи щодо обстеження земельних ділянок, державні інспектори направляють до органу, який прийняв рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у зв’язку з визнанням земельних ділянок непридатними для використання через потенційну загрозу їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Таким чином, порядок отримання податкових пільг значно спрощується завдяки створенню реєстру територій забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами.
5. Посилання на НПА, що згадані у роз’ясненні:
Закону України 3563-IX від 06.02.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3563-20#n6.
Закону України №1907-IX від 18.11.2021 року «Про публічні електронні реєстри» URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1907-20#Text.
Закону України №554-IX від 104.2020 року «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-20#n10.
Закон України від 11 квітня 2023 року №3050-ІХ. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3050-20#Text.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text.
джерело інформації – https://association.kharkov.ua/aktyalne/novyny/2742-nova-derzhavna-heoinformatsiina-systema-reiestr-terytorii-zabrudnenykh-imovirno-zabrudnenykh-vybukhonebezpechnymy-predmetamy
